Знову…

Неважко  мріяти  про  щастя,
Нелегко  стримувати  сон.
Одна  лиш  мить  що  не  упасти
Й  розчути  в  шепоті  півтон.
Неважко  прагнути  любити,
Та  закохавшися  страждать.
І  легко  відчуття  впустити,
Серденько  не  тому  віддать.
Нелегко  помилки  не  взнати
І  через  терен  не  пройти
А  може  б  просто  не  кохати?..
Для  себе  душу  берегти?..
Тоді  б  настало  менше  болю,
Але  й  поменшало  б  добра.
Так  що  ж?  Із  ризиком  неволі
Чужим  серденько  довірять?..
Хотіла  більше  не  любити,
А  просто  жити  для  мети.
Та  ти  зумів  мене  спинити
І  кроку  більше  не  пройти.
Чому  я  знову  не  для  себе
Думки  присвячую  свої.
Я  знову  споглядаю  небо
Крізь  призми  світу  не  свої.
Я  знов  розмінююсь  даремно,
Я  знову  й  знов  живу  не  тим,
Я  знов  повірила  даремно
І  знов  закута  в  ланцюги...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2012
автор: Adele