ВІД ПЕРОНУ – ДО ПЕРОНУ

Потяг  рушив.
Хутко  пощастило:
з  Ромодану  до  Лубен  –  в  купе!
Ранок.  Травень.
Тулиться  поштиво
запашний  п'янкий  бузку  букет.

За  вікном  –  блаженний  світ  природи  –
врода,  як  нечувані  рядки!
Он  лелека  порає  городи,
мерехтять  посульські  парники.
На  осонні  квітнуть  полуниці...
Так  природа  зроду  не  цвіла!
Промайнула  знана  Солониця.
В  зелені  виблискує  Сула.
Понад  плесом  де-не-де  рибалки.
Осюди  б,  де  птаство  не  вгава!
І  ніхто  не  забиває  баки.
Чарівна  забава  лугова...

Й  тут  –  жадана  творча  одинокість.
Кропить  душу  росяне  перо.
Ранок.  Буйний  травень.
Чути  кроки.
–  Пасажир!  Виходимо!

Перон.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335488
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА