Зіп’ялась на ноги –
стріляє в коліні,
хоч би розігнутись –
та вдарять по спині.
Відкрити очиці –
засліплять, замулять,
А слово крилате –
мовчанням загублять.
Бажаєш удачі –
шепочуть «Наврочиш».
А кроком вперед
майбуття розкурочиш.
Махнула рукою,
не лізла нікуди
Сказали, що камінь
У мене у грудях.
Стомилась годити,
набридло мовчати,
Дозволено декому
в душу плювати.
Не плачу, не ждіть
ви моєї сльози,
Я завжди в усьому
знаходжу плюси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335489
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2012
автор: Любов Чернуха