Пливу по хвилям великої ріки Життя.
Течія несе мене, й ніхто не дасть весла...
І не навчить триматись на воді.
Хочеш жити - то пливи, а якщо ні -...
На берегах старі міста, зелені села і країни.
Тут мир і спокій, а там давно ідуть вже війни.
Скали, уступи і ті смертоносні пороги-
Ніде немає легкої, рівної дороги.
Той все своє життя шукає ціль,
А цей знайшов страждання й біль.
Красуня безупинно плаче за коханим,
А воїн все сипле сіль собі на рану.
А я? Ну що ж, забуду що таке те горе,
Плистиму туди, де ріка впадатиме в море...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335649
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Доця вітру