Накриєш мене велюром
бо я втомилась
дихати чорно білими снами
поцілунками вкриватимеш
тонке мереживо на корсеті
дихатимеш пахучим теплом
зазиратимеш глибоко у вічі
щоб побачити сокровенний
відвертий погляд жінки кішки.
Приємно бути полоненою,
твоєю полоненою,
гарно бути люблячою
добре ніжитись на твоєму плечі
накрившись солодкими цукатами
викликаючи уяви жаданих обіймів,
таємних обітниць.
Господи, що зі мною?
чому я знову і знову хочу відгадувати
у Тобі мімічні риси обличчя
відчувати твоє тепло
знову і знову.
«Ми завтра побачимо як сідає сонце
над містом» - прошепочу я
Ти посміхнешся
ми літатимемо у золотій хмарі
зітканій із наших мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335651
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Олеся Шевчук