Ніколи на життя не нарікай,
Не вимагай від нього все одразу,
Ти не спіши, а краще зачекай,
І не получиш від життя відразу.
Не нарікай на Богом дану долю,
Бо могло б й такої і не бути,
Подякуй, що живеш і маєш волю,
Постарайся добре це збагнути
Ти кажеш, що життя - нудне,
Але чому тоді живеш ще досі,
Говорячи, що смерть це щось страшне
І так в тобі усе немов в хаосі
Вже більше так не хочеш жити,
Але смерті боїшся водночас,
Та не потрібно нікуди спішити,
Все на місця роставить час…
А зараз насолоджуйся життям,
І дякуй Богу за усе, що маєш,
Задумайся на своїм майбуттям,
Маєш все... але й далі нарікаєш...
Автор: Назар Гузій 06.05.2012р. .©
[Жодну з частин даного вірша не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без дозволу автора]©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335812
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: Назар Гузій