Я навчилась тебе не кохати.
Та забути – це інші речі.
Пам'ять, як фотокартку, б зім’яти,
Але сни ще мені суперечать.
Душу потай лікує Вівальді,
Диригує йому Амаретто.
Ти цілуєшся (з нею) на Мальті,
Я ж всміхаюсь в світлинах газетних.
І, нехай невимовно палючим,
Буде вранішнє сонце (без тебе).
Може й там ще тобі з’явлюся
Я окрайцем мальтійського неба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335823
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: Ла Ла