Ліпше у нас не було погоди,
Серце «даремно» відійшло від моди
Скільки думок вже полишають нині,
Думають всі, що вони спочинуть…
І як не хотіли лишати стежки,
Кликати світ, та душать вже стіни
Всі знають усіх, але не завжди,
Настане весна, що змиє руїни….
Де ті пророки водянѝх обіймів,
Може, накличуть нам страшенні війни?
Але ті прокляття залишають осінь,
Бо навіть…її ніхто не просить…
Не стане ніколи прекрасних доріг,
Опуститься день, залишаючи море
Змивати солоність із втомлених ніг,
Облудна пора, а здається що горе…
-----------------------------------------------
Світло без тепла,
Чому ніхто не знав?
Доля без вина,
Вночі ніхто не спав….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336032
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: Вальдемар Феруменко