Ви не любіть мене, і весен не чекайте,
Вони самі прийдуть, постукають у душу.
Якщо зумієте- то палко покохайте,
А не любіть, бо я ж терпіти осінь мушу...
Ви не відчуєте, як плачуть в віршах рани,
І рим ніколи Вам чомусь не зрозуміти.
Простіть, втечу від вас із літніми вітрами,
А Ви мене не прагніть знову полюбити.
Ви не любіть мене, не смієте й не треба.
І всі надії в снах мені не розкидайте.
Я ж Вам дорожча буду, ближчою ніж небо.
А Ви мене в обіймах сильних пригортайте...
P. S. Ви не любіть мене, Ви жийте мною, просто так... Кохайте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336242
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Весняна Осінь