Переливаючи у склянку самотність,
Ще більше звикаю до неї.
Нав’язлива ідея – бути завжди поруч з тобою.
А жіночий алкоголізм не лікується
І те що ти співаєш: «Я не здамся без бою» -
Не врятує тебе.
Я звикла до безладу в думках і квартирі,
Відчуваю потребу і телефоную 103:
«Скажіть, будь ласка, я жива?
Поклали слухавку…
Це лише слова, тому зітри їх
Із автовідповідача своїх думок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336260
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Лєна Журавель