Цей дивний погляд в нікуди і сльози мимовільні
Сьогодні навіть німа тиша гучніша за думки
І загубились серед правди надії божевільні
В безодню із очей моїх так стрімко б*ють струмки
Паралізована. Мовчу. Втомилася кричати
Закінічився прямий ефір… напруги вже нема
Пусте. Ніяк. Ніщо. Ніде. Немає сил страждати.
Інферно. Все. Зникає сенс. Усе було дарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336501
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: Романова