Безжально печуть слова
і терням стискають груди.
У вІршах я ще жива,
та в очі не дивлюсь людям.
Не прагну нових висот,
шукаю промінчик щастя.
У мріях цвіте осот
і шрам на моїм зап'ясті.
Не знаю, чи варто так
і часто гублЮся в римах.
В душі зацвіте ще мак,
і весни в холодних зимах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336503
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: Весняна Осінь