Іду у світ зі свого ганку

Поет  –  не  кожен,  право  слово,-
Один  поет  тут  написав,  -
І  ось  вам  вірш  уже  готовий  -
Когось  кудись  вкусив  комар!

То,  мабуть,  буде  вже  даремно.
Що  вірш  про  це,  я  вам  скажу,
Та  ж  боляче!  Подія  –  щемна,
Коли  вкусив  комар  чи  жук.

А  я  прокинусь  знову  ранком,
Дивлюсь  на  світ,  як  перший  раз.
Іду  у  світ  зі  свого  ганку,
Як  першачок  –  у  перший  клас.  

Я,  як  узбек,  що  їде  степом
Й  співа  про  те,  що  взрів  навкруг.
Бо  мрії  линуть  так  далеко,
Що  ти  й  не  уявляєш,  друг.

Хай  незначна  якась  подія,
Мені  цікава  лиш  вона.
Нехай  –  якісь  простенькі  мрії,
Пишу  про  це.  Моя  вина.

Тут  про  життя  пишу  я  вірші.
Хай  не  поет  я.  Та  –  жива!
Писати  буду,  кращі  й  гірші,
Допоки  «варить  голова».

І  добре  -  це,  чи  це  –  погано,
Лягає  віршем  мрії  злет.
Чи  випише  поет  догану?
Чи  й  так  простить  мені  поет?

І  хай  там  що.  Життя  люблю  я.
Його  віршами  намалюю.


Звернення  до  поета,  який  вважає,  що    справжній  
поет  повинен  писати  виключно  про  важливі  речі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336758
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.05.2012
автор: Ліоліна