Не цілуй сі уста без потреби...
Не цілуй сі уста без чуттів,
Бо даруєш надію на небо
Доторкати у житі святім.
Бо всіваєш липневої манни
Що й волошками в серці бринить...
Не цілуй бо, коли не кохана,
То ж не знаєш як пімше болить.
Як намарене зранює груди!
Як врізається вістрями туй!
Не цілуй же, як зовсім не любиш,
Сі уста... Не цілуй, не цілуй...
(1.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336772
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2012
автор: Леся Геник