- Так!..Я слухаю...Алло...Говоріть...Ааллооо...
Тиша лунала на тому кінці, звідки телефонували з метою почути мій голос у слухавці.
Коли я вже зовсім забула про той загадковий дзвінок, на столі знову завібрував мобільний.
- Алло!..
- .....................
- Припиніть мовчати!
- .....................
Мушу сказати, що мені подобалась та тиша. Я навіть не бажала зайвих звуків з того кінця.
Подзвонить втретє – мовчатиму також. У відповідь мовчатиму...
Голосний рінгтон телефона закликав мене натиснути на зелену кнопочку виклику.
-......................................
-......................................
-......................................
-......................................
Так тривало вічність. Спілкування у цілковитій тиші переривав тільки оператор за пів години. Після чого все повторювалось. Я майже кохала цю тишу. Не уявляла вже і дня без неї. Мене зовсім не цікавило, хто так красиво і пристрасно мовчить. Я не замислювалась над сенсом цих дзвінків. Все не мало жодного значення. Головне тоді було це промовисте мовчання. Я все розуміла в тій тиші. І, здавалося, тиша також, у відповідь, розуміла мене.
Якось, тиша припинилася. Вона більше не телефонувала мені. Я опинилася у світі противних, небажаних, не привабливих звуків. Просто не сприймала слова. Повсюди шукала свою тишу, яку покохала більше за всі інші звуки на землі. Відчувала гостру потребу у ній щодня, щогодини, щохвилини. Тримала телефон у руці, безкінечно очікуючи на неї...Тиша просто зникла...
Коли з тополі, що навпроти вікна, впав останній жовто-бурштиновий листок, і дерево ганебно роздягнуте зазирало в мої вікна, я усвідомила, що тиша померла...
- Доброго дня!.. Простягнувши амбулаторну картку у маленький отвір у віконечку, я повільно опустилася на бетонну підлогу під реєстратурою і голосно закричала....
- Тишаааа! Мені потрібна тишааа!..........................................
Наступні п,ять місяців я провела у психіатричній лікарні, де мене кололи, капали, начиняли несчисленною кількістю пігулок і поїли гіркими чаями. Все марно, тиші не було...
Виписали, коли тополя прибралася в милі пухнасті котики і вже не виглядала так ганебно, як восени...
Мене збудив зненацький звук вібруючого мобільного.
-Алло...
- ...............................................................................................
- Я КОХАЮ ТЕБЕ! Де ти була? Ціле життя.......................
- .................................................................................................
Lena Greys
Eminem feat Rihanna | LOVE THE WAY YOU LIE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336815
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2012
автор: Lena Greys