Вогонь палає і багаття
як передумані думки,
як крик птахів, чи задум щастя,
як переплутані смаки,
палає та проте не гріє,
ще не годує шашликом,
та ось і полум'я синіє.
Я все ж з цим явищем знайом.
Я так в житті сприймаю кризу,
Тягар нудних щоденних справ,
та ще я не люблю сюрпризи
і смак ще неготових страв.
Палай багаття серед ночі,
зігрій теплом мене й Весну.
А я собі заплющу очі
й солодко мріяти почну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336949
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2012
автор: Максименко Л.