«було записано зі слів, які вписалися
цяткою крові з чола в архетип,
пояснивши відсутність
значень»
наче штучне запліднення зеленого лона,
про яке не йшлося в жодному з писань
жодному з писак, тим паче, біблійному
заради того, щоб ти могла відписатися
наново
(за обставин які б не виписали мене
зі списку твоїх саможертв)
або поселитися на уявному острові,
де вагітність не сприймалася б тобою
як вада
цивілізацій без напрямку
ключі від яких в замку
прокурених сонцем
пальців
я пестив до тебе себе сам
а тепер щоб не пестити
далі тебе так само
я ховаюсь від тебе чимдалі
розчиняючись в твоїх
вивітрених запахах
моє п’яне писання дописало
мене до твоїх рис словом
подібних на зовнішні
тепер істини топлять мене
в вині і мені самому негоже
якось утримувати тебе
в собі
проте що можу вдіяти адже
це лише моє п’яне писання,
яке завершується похмільним
пробудженням без тебе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337129
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.05.2012
автор: ларс