Я вип’ю тост за голокост,
Освенцім, Аушвіц й Дахау,
Як все насправді там було,
Чию говорять зараз «правду».
Мільйони знищених юдеїв,
Де ж заховали їхні трупи,
Тих замордованих євреїв,
Кістки на мило, гой їх купить.
Цей ілюзорний геноцид,
Єврей єврея травить газом,
Блукає світом вічний жид,
Розносячи свою заразу.
Колючий дріт, навколо гетто,
Їдять - кошерна кока-кола,
Дурити гоїв учить ребе,
Такий ось хаос, жах вам, шоа.
Аж шість мільйонів справді нуль,
Газваген поряд на парковці,
За Дебуа він був від куль,
Це цілий шабаш «науковців».
Псевдорелігія – вже як закон,
Хто дума проти, всіх за грати,
Рука з печі, чи Б Циклон,
Картинно треба помирати.
Покайся гою, відчуй провину,
Засудим кожного Івана,
ЗМІ наші роблять з вас скотину,
І репарацій наша манна.
Спасибі всім нашим жерцям,
Європу доять справно в банки,
Вклонись придуманим мерцям,
Пиши казки як Анни Франки.
Скажемо дружно, це є просто:
Мій дід є кат, «бідних» юдеїв.
Я вип’ю тост за голокост,
Рот, вуха, очі – мавпа, все заклеїв.
13.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337154
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.05.2012
автор: КРІПАКОС