Війна і мир. Добро і зло.
І хто ж нарешті переможе?
Хто візьме верх вже всеодно,
Бо нам воно не допоможе.
Вже зачерствіло наше серце,
Немає жалю, співчуття..
Немає того, що відверто
Колись тримало нас щодня.
А зараз лиш існуємо, панове.
Для чого? Я не розумію вже давно..
Аби набити пики і кишені,
Аби помститися за те, що в нас було.
А що було? Ніхто вже і не скаже..
Перекрутили як могли минуле все..
Кому що треба той під тебе й ляже,
І байдуже, що гідність не верне..
Так хочеться поглянути у давно вже сонні очі,
Тим людям, що колись повірили у нас..
Що віддали своє життя, забутті тихі ночі.
І полягли із шаною віддавши нам цей шанс..
Ви не зустрінете новий світанок,
Цей схід сонця вас вже омине..
Так жаль, що зараз так бездарно..
Ми тратимо життя своє пусте..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337164
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2012
автор: Вікторія Корицька