За землю нашу…

”Ще  не  вмерла  Україна?”  –  вранці  нас  питають.
На  знаменну  ту  подію  весь  захід  чекають.
Щоб  ми  згинули  скоріше,  як  роса  на  сонці,
І  щоб  правили  іуди  у  нашій  сторонці.

Хочуть  янки  панувати  від  Сяну  до  Дону  –  
Не  діждеться  та  підлота  від  руських  поклону:
Чорне  море  тільки  наше,  Русь  Свята  нам  мати,
А  від  наших  депутатів  нема  що  чекати.

Де  три  хлопи  –  там  гетьманів  навіть  не  злічити.
Як  же  ж  треба  вже  від  того  нам,  браття,  спочити!
Об΄єднати  Землю  нашу  з  Карпат  і  до  краю!
Як  для  когось  то  нездало  –  ніхто  не  тримає!

Чемодан  –  вокзал  –  Європа  (для  когось  і  Штати)  –
Дуже  ж  Статую  Свободи  люблять  демократи.
То  нехай  собі  панують  там,  за  океаном,
І  не  лізуть  до  нас  янки  з  “свободи”  дурманом!

Хай  Господь  нам  помагає,  іншого  не  треба,
Щоб  по  цій  землі  вставали  храми  аж  до  неба,
Щоби  наша  Православна  віра  просіяла,
І  усіх,  хто  проти  неї,  світлом  засліпляла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337275
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.05.2012
автор: Ангеличка