Безтурботна моя надіє,
І куди поділася ти?
Ледве тіло моє жевріє
У тяжких кайданах самоти.
Я не чую чарівних звуків
І не бачу казкових снів,
Мене стогін проймає щодужче,
Регіт злий тисячі голосів.
Моє стомлене тіло згасає
І холодная кров не тече.
Чи прийду я у завтра не знаю.
Може ще один день в мене є.
Моя здушена болем, надіє...
Ти скалічена світом й людьми.
Твоє сонце вже майже не гріє
Захололі думи мої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337325
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2012
автор: Лєха Суслик