МЕЛОДІЯ ВІКІВ

Рядок  короткий  на  папері  ляже
Я  знаю,  що  розбудить  тишину.
Робіть  все  так,  як  серце  вам  підкаже.
Любіть  себе,  родину  і  сім’ю.

І  сонце  усміхнеться,  дні  ясніші  стануть.
І  небо  голубінь  простеле  над  Дніпром.
Похмурість  сірих  днів,  минуть…  у  воду  кануть…
Усе  прекрасне  в  нас!  Все  твориться  добром!

Дзвінкий,  прекрасний  спів  лунає  над  рікою
Сопілка  виграє,  і  скрипки  чути  плач.
Це  музика  віків  несеться  над  водою
І  чує  її  «мить»  замріяний  скрипач.

                                                                                                               26.03.2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337512
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: mari4ka8