Клавіатура,й чашка чаю
Та в Інтернеті знов до ранку
Думав я що засинаю
Під перші промені світанку
Та сон сховатися зумів
У колонках грає саксофон
Напевно, ще життя не зрозумів
Але бачу ностальгії марафон
Наче привид, по квартирі
Я ходив туди сюди
І бачив лише стіни білі
І шаленів від пустоти
Тиша мертва навкруги,
А думки у голові
Теж давались у знаки
І відгукались в самоті
На вібрації був телефон
Та , без дзвінка лишався
У колонках й далі саксофон,
А я із світанком привітався
́Холодний душ й гаряча кава
Сигарета зайвою не стане
І почнеться знов вистава
Яка цікавістю, не мане
Я,сигарета і балкон
Світанок променем бринить
І це уже давно закон
Його не можна замінить
Ключі в кишеню вкину
Квартиру ,вийшовши замкнув
І не признаю я провину
Що очей сьогодні не зімкнув
І самотність узяла за руку
Та йти із нею буду я
Вона ні скаже ,ані звуку
Немов вона назавжди,Я
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337635
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: Мысли Джокера