Коли з грудей виймають серце,
То порожнеча не болить.
Холодний розум, присмак помсти
Бажають в вирі закружить.
Коли в душі крижина стигне,
То сльози мерзнуть на очах.
Слова болючі та разючі,
Заледенілий дише страх.
Коли вогонь вже плавить мізки,
То бісик в погляді живе
Від домислів та від вагань,
Ще й сумнів з розуму зведе.
Коли з душі життя виймають,
Коли лиш камінь у грудях,
Коли всі мрії спопеляють,
Падаєш, мов мертвий птах…
Коли з слізьми течуть надії
Й не сонце – темінь та печаль,
Табу на спогади, забути лихо,
Своєї долі ти коваль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337738
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: Таня Красельникова