Сурмлять попе́реду нові́ світи!
Позаду - залишаються медалі.
Вітрила виткавши, гадаєш ти,
Які незвідані корити далі далі...
Готує доля безліч перепон.
Роки - мистецтво кропіткої праці,
Де, як і в музиці є еталон -
Стійкий макет із правил інтонацій.
У серці ж є мелодія - струна...
Прислухайся - і ти її почуєш!
Бо лиш тоді ти визначиш сповна
І хто ти є, й куди, й нащо́ мандруєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337837
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: del Consuelo