У вирі буденних ідей

Сіре  небо  без  сонця,
Незав"язані    думки,
Сиджу  на  одному  місці,
Ноги  просять  іти.
Куди  прямувати  незнаю,
З  ким    говорити  й  про  що,
Дорогу  зі  змістом    шукаю,
Щоб  не  було  все  одно.
Мій  аватар  є  безликий,
Відчуваю  самотність  свою,
За  масштабами  світ  наш  великий.
Як  не  пробити  стопу?
Меркають  силуети  чужії,
Шукаю  прохід  у  дверях,
Та  вихід  сьогодні  закрили,
Печаль  посадила  на  цвях.
Вірю,  що  сонце  існує
І  гріє  самотніх  людей,
Не  один  день  я  сумую  
У  вирі  буденних  ідей.
16.05.2012
час(12:02)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337889
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2012
автор: Цимбалюк Оля