Я не щадив себе , ніколи ,
Не гнувсь дугою , не миривсь ,
Хоч інші падали довкола ,
Не міг , бо Овном народивсь .
Не заперечиш , Божій волі :
Бо перших , сам Ти обирав .
Я не шукав собі , цю долю ,
Її з життям Ти , дарував .
Горю вогнем , живу бажанням ,
Зійти на свій , я «Еверест» .
Прости Всевишній за старання ,
Алеж я вірую , в свій «хрест» .
Життя моє земне , не вічне ,
У візерунках протиріч .
І поведінка моя звична ,
Для Овнів це , буденна річ.
Я в цьому світі не худоба ,
За срібняки не продаюсь .
Твоя ж по милості подоба ,
Лише тобі в житті , вклонюсь .
Мій хрест важкий, розпуки повен ,
Та скільки зможу , понесу .
Весняний кінь , вогняний Овен ,
В Огні родивсь , в Огні помру .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337969
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Дід Миколай