Стемніло… подарунком стала тиша,
Місяць вгорі над грушею повис,
До нього гілка тягнеться найвища,
Зірки засІяли небесну вись.
Десь миготить поодиноке світло,
У темряву окуталось село,
Яке вдень обдувалось шумним вітром,
Розмову гомінку із ним вело.
На трави впали прохолодні роси –
Неначе відгомін небесних манн,
Вбачаються ось виноградні лози,
Шмигає над хатиною кажан.
Городи тягнуться, немовби ковдри,
Розділені затемненнями меж,
Дрімотні линуть по селу акорди,
Підкорюють вони мене вже теж.
17.05.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337992
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: С.Плекан