Переломи в житті в нас бувають,
Крайніх точок у ньому сповна,
Сльози розпачу нас омивають,
А за ними іде тишина.
Тишина від бурхливих насичень,
Від життєвих натягнутих струн,
Від напружених всіх накопичень
Нас овіює спокій лагун.
Вир подій не буває постійним,
Він щезає, являється знов.
Ми знаходимось в плаванні вільнім,
Вірним курсом веде лиш любов.
17.05.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338055
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: С.Плекан