Вона розпускає волосся й сміється.
Їй наче пора вже забути й змиритися.
Він ніколи сюди не повернеться.
Двічі можна лише розплатитися.
Вона заведе хом'яка і рибку.
Складе плани на рік прийдешній.
Старе піаніно замінить скрипкою -
Розважати людей, в метро, не тутешніх..
Навчиться танцювати і плавати,
Готувати і прокидатися рано
І, підсковзнувшись, на льоду, не падати,
А якщо падати, то вставати зухвало.
Він не повернеться? - А, ну і Бог з ним!
Бережи його, Бог, як зіницю ока!
Якщо не він, значить просто заміним.
Їй ЦЕЙ був замість прологу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2012
автор: Mellani