Шматує шуби у хмариння
У низькім небі, наче смоль,
Вітрисько-дід й мов павутиння
Кида на велетнів-тополь.
І грізне сиплеться вогнИще
То тут, то там крізь пасма хмар,
Гуркоче небо, вітер свище
І сум наводить дощ-кобзар.
Не шаленій так, вітровоє,
Притримай хмари на крилі.
Удосталь дай води святої
Від спраги втомленій землі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338108
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Інна Серьогіна