…

Минає  день,
проходить  літо,
і  ми  залишились  одні,
на  самоті...
у  тій  незримій  пустоті...

Отак  буває,  неминуче,
пройде  життя,
лиш  спогади  одні,
залишить  по  весні...

І  знову  я  на  самоті,
І  спогади  мої  сумні,
Скажи  ж,  чому  життя  таке  несправедливе?
кидає  попіл  у  палкий  вогонь...

А  може  це  був,  просто  сон,
лиш  спогад  давнього  життя,
Хто  зна...
Шокуюча  реальність  це?
Та  ні,
Таке  моє  життя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338239
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: NobodyNobody