Не вір, що сльоза у неї із води,
І сум, і сміх у неї справжній
Ти не у живі водив її сади,
Не у сади ті листопадні
Життя твоє ж бо є теарт,
А вона - досвічена акторка
Ти дарував букет із айстр,
І возив на Пальма-де-Майорка
Здавалось, вона була щаслива,
Та все це штучна хитра маска,
Як погода була та мінлива,
Такою ж була і та ласка
Штучною вона була... без серця,
Не відчувала клопотів, проблем,
А моє скажено в грудях рветься,
Їй всерівно... вона мов манекен...
Автор : Назар Гузій 18.05.2012 ©
[Жодну з частин даного вірша не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без дозволу автора]©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338280
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: Назар Гузій