…

Ми  переважно  мовчали.  А  що  говорити?
Дивились  поперед  себе  і  трохи  вгору.
Ми  підіймались  над  містом,  над  небом,  над  морем,
Та  не  навчились  літати  й  по-людськи  любити...

Ми  дивились  у  вікна,  де  помаранчеві  штори
Варту  тримали  між  північчю  і  між  світанком,
Робили  вигляд,  що  просто  друзі  на  ранок,
Вдягали  маски,  мов  професійні  актори...

Ми  були...  Що  були?  Якщо  "НАС"  не  було...  Кожен  йшов
Своїм  шляхом,  зализував  рани,  шукав  відради,
Мили  кості  колишнім  за  їхню  байдужість  і  зради,
і  пірнали  у  сон  після  довгих  безслівних  розмов..

Ми  жили...  Зовсім  іншим  життям,  одноденним,
Цінували,  що  мали  і  втрат  не  боялися  зовсім...
Ми  пішли  в  різні  бо́ки  узявши  в  партнери  осінь..
Головне  що  це  все  нас  учило  й  було  недаремним..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338328
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: ameli-meli