автор Ветра "ни строчки..."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338220
(переклад)
А у мЕні нема ні рядка – тільки вітер-байстрюк пустелею.
Лише тіні. А ще, - днів переспілих горбаті дощі
креслять, креслять холодні у зшитках розмиті лінії.
А у мені – уже ні рядка… Купа слів, що не скласти тепер й поготів.
Моє серце замерзло, загорнуте плюшевим інеєм.
Заснуло у весну, забувши, що спливли водою сніги.
Одкровення його сновидінь бувають такими зимними,
А ранки… непритомно печальні і до болю мертво- бліді…
***
(навіяне)
А були… Пам’ятаєш? Рими, слова і написане
крильми метелика, летом листя осіннього, снігом на шибці.
Серце падало в хмари… і було гарячим немислимо.
А тепер – лише пнуться до розхристаних хмар шибенИці…
Сни були… Пам’ятаєш? Як райдуги-дуги тягнулись до тебе .
Зорі падали… Пам’ятаєш? І цілунків липневий пилок
лип до вуст… На сузір’ї твоїх терезів підносИлась до неба.
А ніхто і не думав, що не буде рядків… І до пустки – крок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338402
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: Лана Сянська