Чекала весняної зливи,грози,
Це б ти подивився в засмучені очі.
Любов би побачив одної сльози,
Що надію вселяла мені, вір,щоночі.
Чекала ромашків і маків у полі,
Ось-ось зацвітуть лиш тільки мені.
Та не спитала в своєї я долі,
Чи це все потрібно чи любо тобі.
Восени закружляло листя розлуки,
Болем на серці лягло повсякчас.
Чекала,що знову сплетем свої руки,
Та була любов уже проти нас.
Тепер хуртовина вирує,думками,
я там де цвітуть всі квіти надії.
Кохання- вінок сплетем ми руками,
І стануть здійсненими всі наші мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338635
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2012
автор: Dian@