За основу взятий цей вірш-
Перистий ведмедик – розпливчаті форми,
Прикривши від сонця і берег і ліс.
Пливе десь на захід - плювати на норми.
На паспортні служби, наявності віз.
Небесні бродяги за формою різні,
Я їх споглядаю, лежу на траві.
То щось еротичне, то лапи залізні,
Із нігтями гострими аж до землі.
Пливе, ніби тіло: є груди і руки,
Фантазій безмежних раптовий каприз.
Впізнав я амурів – за спинами луки,
Стрілятимуть в серце приціляться вниз.
Тяжіння тримає, я з ним в довгій битві,
Безкрилий, а хочу летіти до них,
І руки піднявши, неначе в молитві,
Стою на землі весь у мріях пустих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338691
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.05.2012
автор: Олексій Тичко