Я стукаю в сотні дверей одночасно,
Дивлюся в десятки дзеркал,
Але без підказки, ще досі не ясно
Це старт у житті чи фінал.
Я ще не готую прощальний концерт,
Заключне і пафосне слово,
Ще є полунично-медовий десерт,
Скуштуєте обов’язково.
Відкриються двері, впадуть дзеркала,
Побачу світанок натхнення.
Я душу уклала, себе віддала
У кожний рядок одкровення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338730
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2012
автор: Любов Чернуха