Дорога додому. На вірш Віталія Войтко.

ДОРОГА  ДОДОМУ

Життя    не    раз    у    вихорі    крутило,
Одного    залишало    в    чужині.
То    гладило,    а    то    болюче    било,
Дивилось    в    очі    зрадливо    мені.

Вітри    шмагали    білосніжні    крила,
Був    птахою,    та    каменем    я    став.
Лиш    мати    Бога    Господа    молила,
Щоб    я    серед    доріг    не    заблукав.
                                                                                                                                     Приспів
                                                     Повернусь    лелекою    до    рідного    гнізда,
                                                     У    край,    в    якім    коріння    проростає.
                                                     Зустріне    радість    в    нім,    і    обмине    біда,(2
                                                     А    ненька,    як    в    дитинстві,    приласкає.    (рази)

Мій    шлях    осяють    зорі    вечорові,
Полину    поміж    сотні        тисяч    хмар.
Насняться    неньки    очі    волошкові,
І    краю    нездоланна    сила    чар.

Кленовий    лист    горітиме    вогнями,
І    в    серці    забринить    дзвінка    струна.
Дороги    простягнуться    рушниками,
Та    в    отчий      дім    проляже    лиш    одна.
                                                                                                                                                 Приспів

ID:  282290
Рубрика:  Вірші  ,  Лірика
дата  надходження:  23.09.2011  21:03:54
©  дата  внесення  змiн:  23.09.2011  21:03:54
автор:  Віталій  Войтко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338815
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2012
автор: Анатолійович