Війна в суспільстві – техногенна
А у природі – алергенна:
Пух тополиний заповзає в очі,
цілує в губи й щоки, ніс лоскоче…
Ростуть у нас тополі всюди -
Їх густо посадили люди:
У скверах, в парках, в лісі, при дорозі -
Тепер ми ніби на війні в облозі…
Мабуть в людей вселився біс –
Сльозяться очі і чхає ніс…
Без окулярів не виходжу з дому -
Тримаю героїчно оборону…
Тополі – захисник важливий,
Сам пух по собі не шкідливий,
Але він переносить пил і спори
Трави і бур‘янів – це справжнє горе…
Ковтають люди антигістаміни –
І наступають з часом певні зміни.
Діагноз називають полінозом –
Він для здоров‘я нашого загроза!
Не допоможе йога і ушу,
І я до лікаря чимдуж спішу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338836
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.05.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО