присвячується моїй рідній тьоті
посмертно
квіти, -
чудові, весняні і ніжні
сьогодні тобі неодмінно несуть,
хоч би на мить
суть життя охопити,
сльозою змочивши останній твій путь...
діти, -
тобою ми зрощені діти,
ти і матуся, і лікар, і праведний друг,
хоч би на час
цей візит у той світ зупинити,
смерть замикає земної свідомості круг...
жити, -
хотіла і вміла ти жити,
доля нелегка кидала у прірву не раз,
хоч би ще день
ти могла своїм словом зігріти,
саме такою ти будеш навіки для нас...
квіти, -
чудові, весняні і ніжні
так незвичайно донизу схилили свій цвіт,
ніби життям
твоїм встелена тризна,
вічна любов, вічна пам'ять і вічний політ...
07.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338907
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.05.2012
автор: Serg