Я втомленим листком пожовклим впАду
на роси днів, що висушені сонцем,
у пригорщах землі знайду розраду,
відкрию зранку сонне ще віконце,
вдихну солодкого на повні вільні груди,
нап"юсь проміння, з сонцем привітаюсь
і на простягнуті вперед несмілі руки
пташина сяде пісню заспіває,
я піднесу її до уст гарячих
і в оченята чорнії загляну,
побачу в них такий безмежний спокій,
і пташкою між зір небесних стану....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338948
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2012
автор: never