Розправити плечі, звестися на ноги,
опущену голову вище піднять –
тоді ти побачиш багато такого
чого не вдавалось раніш помічать:
що світ цей прекрасний, та нЕдосконалий,
всі діти – то квіти, найкращі ж – свої,
що друзів багато, та справжніх з них мало,
жінки всі красиві, допоки чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338957
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2012
автор: Віктор Ох