Все крутиться земля і повіває вітер.
І ніч змінила день, все, як завжди.
Та тільки хтось мені на віки сльози витер,
Хоч залишилися в душі твої сліди.
І боляче, та не скажу нікому!
Душа хоч плаче - не заплачу я.
Була я віддана лише тобі одному,
Тепер й я вільна, і душа моя.
І серце вже нікому не належить.
Його ти взяв, жорстоко розтоптав.
Тебе це не обходить, не бентежить...
Мене сильнішою зробив ти, не зламав!
Чи дощ іде, чи ясне сонце світить,
Чи вітерець колосся розвіва...
Хтось може жаль в моїх очах помітить,
Але це значить те, що я жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338961
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2012
автор: teodora