Затьохкав вранці голосистий гай,
Розбурхав сон мій і сказав – Вставай!
Прокинутись я довго не могла,
Та згодом лінь свою перемогла…
На підвіконня налягла грудьми –
Вікно війнуло подихом весни,
На горизонті сонце виграє
І усміхається – Це все моє!
Повільно випливає в голубінь,
За сонцем слідом виповзає тінь,
А ранок в росах - на порозі день
У розмаїтті радісних пісень!
Вдихаю свіжість, п‘ю зелений чай,
І день мені шепоче – Зустрічай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339040
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО