Можливо, хтось скаже, що сало – це «бека»,
То що ж, це від істини і не далеко.
Бо той, хто вже зранку жує ананаси
І нагетси із кенгурячого м’яса,
Чи ті, хто за гроші скажені пошили
(Гадала, що кіт!) собі шубу з шиншили,
Ті, звісно, не знають, що сила – то сало.
Якщо у тарілку ще збоку поклали
Часник, помідор, гарний хліба окраєць,
То ти силу сала, звичайно, пізнаєш.
Бо різні є люди, смаки у всіх різні,
Одні люблять смачне, а інші – щось пісне.
В тарілці лежало рожевеньке сало,
Свіженьке, пахуче, що трохи дрижало.
Чекати високих не будемо істин.
Ось – сало, давайте швиденько вже їсти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339065
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.05.2012
автор: Ліоліна