Тому, хто засумнівався (з раннього)

Заглядаю  в  очі  болю,
Пересипаних  росою.
В  них  мою  щасливу  долю,
Обіймає  смерть  з  косою.
На  вустах  полин  образи,
Навколо  туман  омани.
Я  піду,  піду  відразу  —
В  самоті  залижу  рани.
І  тоді  загляну  в  очі
Повні  сумніву  і  суму,
Посміхнуся  неохоче
І  своїм  шляхом  посуну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339244
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Олена Іськова-Миклащук