Я сам собі митець свого життя
І написати власне майбуття
Мені ніхто й ніщо не заважає.
Візьму промінчик сонця золотий
І намалюю ніжний погляд твій,
Той що у моє серце заглядає.
Позичу в літа крихітку тепла.
І посмішка твоя вже розцвіла.
Та посмішка, що душу зігріває.
Я свіжості у вітра попрошу,
Волосся шовкове розворошу,
Нехай воно як водопад спадає.
Знайду у полі ранішню росу
І скопіюю в ній твою красу,
Що до безумних вчинків спонукає.
Я щиро вірю, що тебе знайду,
І навіть якщо світ весь обійду
Тебе єдину неодмінно відшукаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2012
автор: Сергій Невідомий