Прийду. Кличе – то прийду. В неї ж...дитина.
"Гринь" - знадобляться.
Каже, що полюбляє « мій, мій, мій сина»
Іграшки! Цяці!...
Що ж це...істи даватиме і на роботу,
Бар звичний – йок.
Гарна. І - жити разом, й в неї - не проти!
От...маршкидок....
Нащо...Добре, спокійно, мені вже за тридцять.
Треба – знайду́!
Час - йти... Куплю, на перший раз – хліб, полуниці,
І теплоту.
Може...Може запізно. І з,їдемся взавтра?
Скільки годин?
Дзвоник. В двері колотяться зваблені чари
П,яних нейтрин.
Від авт.: Гринь – гроші, діалект
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339309
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2012
автор: Юхниця Євген