розкидано браслети і папери,
шматки печалі і любовних втіх.
застелені думки під одіяло
І його запах, що вже майже стих.
Вода розлита в келихи, ще досі,
кидає бульки в лівий й правий бік.
І руки голі, на а ноги босі
ще відчувають губ приємний пік.
тривожні пальці не рахують простір,
очиці блимають немов незрячий пес.
розкидано усе як вчора зночі
лиш компонент найважливіший щез..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339373
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2012
автор: та що пише